Ритуальні обряди неандертальців – все, як у справжніх людей?

Про те, як люди жили раніше, в дописемні часи – ми знаємо з праць археологів, а для них найважливішими є три види знахідок: це знаряддя праці, залишки гончарних виробів і ритуальні поховання.

При цьому класифікація так званих «культур» (знахідок, які мають спільні риси) так і йдуть – за засобом виготовлення інструментів, за видами кераміки, та за типовими ритуалами похованнь.

Наприклад, на території України відомі знамениті «ямна культура» – поховання в спеціальних ямах, «зрубна» чи «катакомбна»  – все за тим, який вигляд мало поховання, і в якому вигляді його знайшли.

Неандертальці, які жили на наших теренах задовго до появи сучасної людини (приблизно 140 тисяч років тому) – теж мали поховальні обряди, правда – сильно простіші від пізніших знахідок енеоліту чи тим більше Бронзової чи Залізної доби.

Але ми переконливо можемо стверджувати, що певні ритуальні послуги для своїх небіжчиків вони таки здійснювали.

Це, безумовно, свідчить про те, що неандертальці мали певні уявлення про життя, смерть, потойбічне життя – і, мабуть, таки справді сумували за втратою близьких. 

Життя їх було нелегке, кочове, клімат тогочасної України – холодним і суровим, числені хижаки, небезпечне полювання на великих тварин – все це призводило до високої смертності і досить короткого життя. Рідко хто з неандерів доживав до 35-40 років, а якщо враховувати велику дитячу смертність – то середній вік був взагалі на рівні 20-25 років.

В таких умовах забита про поховання померлого, який вже не мав користі для спільноти – багато про що говорить: мабуть, це означає появу абстрактної свідомості, співчуття і жалю – на що тварини в принципі нездатні – а значить, про розвиток мозку. 

Як сказано вище, поховальні ритуали неандертальців були досить простими: 

• в першу чергу копання невеликого заглиблення в грунті – це дозволяло зберегти тіло небіжчика від поїдання падальщиками;
• Надання тілу певного положення – найбільш відомі поховання з зігнутими в ліктях руками;
• Прикрашання тіла охрою – найдоступнішим фарбником. Вочевидь, неандертальці користувались їм і за життя – в якості прикраси, сигналу «свій-чужий», а також з гігієнічною метою – охра, як отруйна речовина – відлякувала паразитів;
• І найцікавіше: чи прикрашали неандертальці могили квітами?

Справа в тому, що в окремих похованнях було знайдено значну кількість тогочасного квіткового пилу – таке могло статись тільки тоді, якщо в могилу було покладено своєрідний вінок на похорон. І хоча деякі антропологи ставлять під сумнів такий елемент поховального обряду – можливо, традиція використовувати квіти в ритуальних цілях йде ще з тих давніх часів.